ПАМ ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ, ЯКІ ВПЕРШЕ ПРИВОДЯТЬ ДИТИНУ ДО ДНЗ

          У ДНЗ малюка бажано привести першій половині дня, коли діти граються. Він познайомиться з однолітками і поступово включиться у спільні ігри.
         Завершивши прогулянку, дитина, можливо, сама захоче разом із новими друзями зайти в ігрову кімнату. Нехай малюк відчує, що це цікаво – відвідати «будинок де граються діти».
         Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за загальним столом бажаною і цікавою.
        Якщо умови дозволяють вам не прискорювати події, то перші три-чотири тижні малюка краще забирати перед денним сном. Оскільки денний сон – ритуал домашній, і дитина особливо потребує фізичного зв’язку з мамою.
        Візьміть у дитячий садок тарілку з чашкою, до яких звикла ваша дитина, улюблений горщик і іграшку, з якою дитина засинає.
        Забираючи дитину з ДНЗ, поцікавтесь у неї, як пройшов день, що вона робила у дитсадку протягом дня. Уважно вислухайте новини, якими хоче поділитися ваша дитина.

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ ДИТИНИ

1. Створюйте в сім΄ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. 

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості. 

3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини. 

4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці. 

5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій. 

6. Запобігайте виникненню депресивних станів. 

7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні. 

8. Наповніть свою душу й серце любов΄ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім΄ї, особистого здоров΄я – вашого й ваших дітей. 

9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.

10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою. 

11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ. 

12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок. 

13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні. 

14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить. 

15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги. 

16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його! 

17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей. 

18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх. 

19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є. 

20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення. 

21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження. 

22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу. 

23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов΄язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе. 

24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав΄язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині. 

25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв΄язку з цим.